top of page

Пізнавальний розвиток дітей

Пізнавальний розвиток дітей - один з важливих напрямків в роботі з дітьми дошкільного віку.


Будь-яка нормальна дитина з'являється на світ з природженою пізнавальною спрямованістю, що допомагає їй адаптуватися до нових умов своєї життєдіяльності. Поступово пізнавальна спрямованість переростає в пізнавальну активність - стан внутрішньої готовності до пізнавальної діяльності, що виявляється у дітей у пошукових діях, спрямованих на отримання нових вражень про навколишній світ. З ростом і розвитком дитини її пізнавальна активність все більше починає тяжіти до пізнавальної діяльності. Розвинена пізнавальна діяльність властива дорослим людям.
 


 У період дошкільного дитинства завдяки пізнавальній активності дитини відбувається зародження уявлень про оточуючий світ. Ці уявлення формуються в процесі розвитку пізнавальної сфери, яка складається з 3 - х компонентів:
1. пізнавальні процеси (сприйняття, увага, пам'ять, уявлення, мислення);
2. інформація (досвід і досягнення, накопичені людством на шляху пізнання світу);
3. ставлення до світу (емоційна реакція на окремі об’єкти , предмети, явища і події нашого світу).


Всі компоненти пізнавальної сфери тісно пов'язані між собою.
Пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку  передбачає роботу педагогів за усіма трьома компонентами пізнавальної сфери. Однак слід пам'ятати, що процес пізнання маленької людини відрізняється від процесу пізнання дорослого. Дорослі пізнають світ розумом, а маленькі діти емоціями. Для дорослих людей інформація первинна, а їхнє ставлення вторинне. А у дітей все навпаки: ставлення первинне, інформація вторинна.

Яким має бути це ставлення?
- Пізнавальним - світ дивовижний, сповнений таємниць і загадок, я хочу їх дізнатися і розгадати;
- Дбайливим - світ крихкий і ніжний, йому не можна шкодити, я хочу захистити мій світ;
- Творчим - світ такий прекрасний, я хочу зберегти і примножити цю красу.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДИТИНИ

 

1. На розумовий розвиток дитини значною мірою впливає повсякденне оточення. Те, що дитина бачить, чує навколо себе, відображається нею, стає матеріалом, над яким працює її розум.

 

2.У розумовому вихованні велике значення має вико­нання посильних трудових доручень. Трудова діяльність збуджує активність та інтереси дитини, збагачує її знан­ня, чуттєві образи й враження.

 

3.Щоб не гасити дитячої допитливості, потрібно в доступній формі давати відповіді на дитячі запитання, спираючись на найпростіші конкретні факти.

 

4.Особливо корисно спонукати дитину самостійно знаходити відповіді на запитання.

 

5.Казковість, фантастичність і, одночасно, неймовір­на реальність мислення дитини формують у неї здатність до відкриття.

 

6.Не слід прагнути, щоб дитина була як усі. Помічайте успіхи дитини в розумовому зростанні.

 

7.Важливим засобом формування допитливості є заняття з малювання, ліплення, аплікації та інших видів образотворчої діяльності.

 

8.З дитиною потрібно якнайбільше говорити. При цьому мова батьків повинна бути максимально чіткою.

 

9.Важливе місце у формуванні допитливості дітей молодшого дошкільного віку займають конструкторські іграшки - будівельний матеріал, розрізні картинки, кольорова мозаїка.

 

10.Дорослі мають не тільки розширювати, а й збага­чувати словник дитини, удосконалювати правильне вживання  граматичних категорій. Говорячи з дитиною, вони повинні вживати нові, доступні для її розуміння звороти, означення, вставні слова, метафори. Поступо­во дитина навчається їх розуміти і вживати у своїй мові.

 

11.Здатність дітей дивуватись є ґрунтом для вихо­вання інтересу до знань, до праці, формування мо­ральних якостей.

bottom of page