Рекомендації батькам

по формуванню мовлення дітей 4-го року життя

 

 Діти II молодшої групи – це діти 4-го року життя. Для мовлення дітей цього віку характерна вікова дислалія, тобто порушення звуковимови. Про норми появи звуків можна отримати інформацію з папок-пересувок, які є у групах.

Але навіть в ранньому віці можна виявити патологічну дислалію. Це такі особливості вимови звуків, які не зникають самостійно з віком. Саме тому слід якомога раніше звернутися до логопеда.

 

Розглянемо такі прояви патологічної дислалії:

• „щічна” вимова шиплячих звуків (з помітним роздуванням щік), що надає звукам незвичний і неприємний для слуху відтінок;

• міжзубна вимова свистячих, коли кінчик язика просовується між зубами, й звуки набувають характерний відтінок шепелявості;

• гаркавість, яка з’являється внаслідок вібрації м’якого піднебіння чи уволя.

 

Патологічна дислалія спричиняється наступними причинами:

• відсутність правильного, чіткого мовлення як зразка;

• культивування неправильного мовлення дитини;

• копіювання мовлення дитини дорослими („сюсюкання”);

• порушення кісткової та м’язевої будови периферичного мовного апарату (в’ялість м’язів артикуляційного апарату та інші причини);

• наслідування дитиною неправильного мовлення інших;

 

Тому для профілактики мовленнєвих порушень у дошкільників рекомендується виконувати артикуляційні вправи, які підготують мовний апарат до вимови потрібних звуків. 

Для зміцніння м’язів артикуляційного апарату дітям добре давати гризти моркву, скоринки, бублики тощо.

 

Малюкам даного віку доцільно приділяти увагу розвитку дрібної моторики. Адже доведено, що рівень розвитку мовлення дітей знаходиться в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Тому дітей слід вчити самостійно тримати ложку, защипати гудзики, шнурувати тощо.

 

Розвиток загальної моторики теж має великий вплив на розвиток мовлення дітей. Ходьба по лінії, стрибки на двох ногах, на одній нозі поперемінно, ходьба ланцюжком, приставним кроком, крокування, ходьба по сходах з переставлянням ніг, завдання на утримання рівноваги розвивають ліву і праву півкулю головного мозку, тим самим розвивають мовлення дитини.

​

У дітей раннього віку фонематичні процеси ще формуються. Це здатність сприймати на слух і точно диференціювати всі звуки мовлення (фонеми). Коли у дитини добре розвинутий фонематичний слух, то і мовлення, як правило, теж чітке. Тому з дітьми доцільно грати в такі ігри на розвиток фонематичного слуху:

• проплескувати певний ритм (3-4 удари);

• „Відгадай що звучало”;

• „Відгадай, хто сказав”;

• „Відгадай, де мама, а де дитинча”;

• „Спіймай звук” тощо.

 

Шановні батьки, рекомендуємо вам постійно збагачувати словник дітей, роз’яснювати незрозумілі їм слова, читати казки, оповідання, переказувати їх, робити висновки; вчити дітей говорити повними, поширеними реченнями; вивчайте вірші з малятами для розвитку мовної пам’яті.